Всеукраїнська акція "Українська молодь читає".

В рамках Всеукраїнської акції "Українська молодь читає",  в Лозуватській бібліотеці-філії було проведено анкетування "Ульотне читання: для справжніх книгогризів".

"День вишиванки"

   Зі знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда, незамулена криниця, з якої пив воду мандрівник, - все це родовідна пам'ять , наша історія, наші символи. Одним із таких символів є вишита сорочка.
   Споконвіку українські жінки та чоловіки шанували одяг, а особливо вишиту сорочку, бо вірили, що вона захищає людину від усього злого. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили людини. А водночас - це й оберіг.

Свято вишитої сорочки у бібліотеці "А сорочка мамина біла, біла..."

Маю я сорочку гарну,

Чом би й не пишатись!

Нехай кожного гріє вишита оберегами мамина сорочка в усі випадки життя, на щастя, на здоров'я, на многії літа!

"18 травня -міжнародний день музеїв"

До міжнародного дня музеїв у бібліотеці проводилася зустріч з учнями 5-го класу. Мова йшла про художні музеї. В бібліотеці діти переглянули виставку робіт юної художниці Миханько Альони, яка  є студенткою ІV курсу Олександрійського училища культури, факультету "Декоративно-прикладного мистецтва". Учні отримали купу задоволень від побаченого. А ще діти ознайомилися з новинками літератури, що надійшли до бібліотеки останнім часом з даної теми.

Після себе слід залишити три речі: ваші фотографії, вашу бібліотеку і ваші особисті щоденники. Без сумніву, вони будуть мати більшу цінність, ніж ваші меблі".

Джим Рон

"Величальна пісня Матері"

Мені здаєшся ти такою:

в прозорості небесних барв, з очима мрії голубої, спинилась ти із немовлям і дивишся у світлому спокої на шлях, що тоне в млі. У тебе на обличчі - терпіння й щастя - на землі супутниці усіх жінок, що у стражданні ждуть тієї миті, коли дитя прокаже їй раптово, їй першій перше своє слово. Як гордо їй! Мала життя зернинка, яку вона щаслива мати-жінка для світу народила. Світиться, мов промінь, новий, народжуючи день. А той, хто може на долоні зважити піщинку, у пісках невидну, той відчуває всю планету; і мати так, тримаючи дитину, всю землю держить на своїх руках. І тільки через те ми матір називаємо святою. На Рафаелевій картині ти мені знайома: в руках - зернинка, мов земля, вагома. 

Здаєшся ти мені такою...

Вам, шановні мами, бабусі - низький уклін. Бажаємо Вам здоров'я міцного, щастя великого, земного. Хай біди обминають Ваші родини, і неха й Вас оберігає Матір Божа.

В бібліотеці оформлено книжкову вистаку "Зірка родини - матуся моя", де розміщені книги про маму, колискові пісні, малюнки дітей.

"Згадаємо величні ті роки..."

   70 років минуло, як пролунав останній гарматний залп, що сповістив усьому світу, що завершилася Велика Вітчизняна війна.
   Зранена земля всміхалася весняному сонцю, смуток в очах змінила радість, і забриніла сльоза   надії на світле майбуття.
   Ніколи не забуде наша Україна і все людство героїчних подвигів воїнів-визволителів, які відстояли честь і незалежність рідної землі. Їх боротьба, мужній захист є блискучою історією в історичній сутичці з озвірілим фашизмом.
   В бібліотеці оформлено книжкову виставку-пам'ять "Земний уклін тобі, солдате!".   Тут розміщені матеріали  про ветеранів Великої Вітчизняної війни, які проживали в селі Лозуватка, воєнні фото, лист із фронту, списки похованих солдат в братській могилі на території села, та ін.
   Нинішнє покоління  про війну може дізнатися з вуст дітей війни: Непокритої Н.А., Суховенко М.І., Вініченко Г.К., Зосімової В.М. Вони згадують страшні роки зі сльозами на очах, з тривогою на серці. На їхню долю випало нелегке дитинство, яке відчуло на собі розруху, страх, поневівіряння. Ці спогади ятрять рани, отримані під час війни, ось уже 70 років.

   У їх дитячих душах залишився біль втрат батьків, братів, дідів, принесених похоронок, з яких дізнавалися хоча б де і коли загинули рідні. А оті "пропав без вісті".., а рідні чекають, надіються... Жах спалахів підпалених хат, сіл, церков чи й хлівів з живими людьми. Лемент, моління про пощаду, знепритомнення дівчат та їх матерів при завантаженні товарних вагонів для відправки в Німеччину. А втечі, переховування по скиртах, лісах, ямах, де пізнавали і голод, і отримували невиліковні хвороби на все життя.
   Кожного року в День Перемоги ми вшановуємо пам'ять тих, хто не повернувся з війни, тих, кого немає вже поруч з нами. Але ми пам'ятаємо всіх поіменно. Голова села Портянко В.А. постійно опікується ветеранами, дітьми війни. Хто, хто... А він добре знає, що таке війна, бо сам проходив службу в Афганістані.

"Герої України на захисті Батьківщини"

В рамках національно-патріотичного виховання підростаючого покоління  в бібліотеці оформлено  виставку  матеріалів про  останні події в Україні"Герої України на захисті Батьківщини", де розміщені публікації місцевої газети "Степовий край" та газети "Журавлик" про воїнів АТО і героїв Небесної сотні. Діти не залишаються байдужими до подій у нашій державі. Вони як можуть, так і підтримують захисників. Частим гостем  бібліотеки є Лавріненко Сніжана, учениця 5-го класу, яка пише поезію. Один із своїх віршів  Сніжана написала про війну.

Війна іде...

Лягли на чоло мені ті чорні хмари.

Неначе  знов нас ждуть удари,

Неначе знов орда знялась.

Син на війну іде служити,

А мати тужить: "Що ж робити?"

Немає сина...

Немає долі...

 Немає гіршої недолі. 

Старіє дім,

Старіє мати.

А сина вже і не діждати.